Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну…
В. Сосюра
Україна 24 серпня відзначає 33-ю річницю проголошення Незалежності. Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках. Саме 24 серпня народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум. Країна святкує його в умовах повномасштабного вторгнення рф. Проте щодня доводить, що є незламною та непереможною.
Сьогодні День Незалежності — день гідності, сили та віри у себе, український народ платить неймовірну ціну у цій війні, а тому кожен українець на своєму місці має робити все можливе для наближення нашої спільної перемоги.
Відтепер незалежність для кожного з нас – це особистий вклад в перемогу, це чітке бачення справжніх друзів і ворогів, це впевнений вибір свого майбутнього. Це волонтери, які цілодобово збирають і відправляють допомогу, це хлопці, які до останнього пострілу і подиху боронять свою землю, це народ, якого «правди сила ніким звойована ще не була».
Наша незалежність – це українці, це мужні та сильні люди, це наші військові, які захищають Україну, це люди, які допомагають. Наша незалежність – це ми самі. Не можна розділити ці два поняття. Гідність, сила, гордість за націю – все це є у кожному українці. Тому незалежність – це і є ми, українці.
Єдність українців — це те, що нас завжди вирізняло українців на тлі інших народів. У найскладніші часи, коли перед нами постають глобальні виклики, ми завжди об’єднуємось заради спільної мети – Незалежності країни. Це не просто злагода, а сила, яка народжується з нашої історії, культури та спільних переживань. Ця єдність є нашим ресурсом, що допомагає рухатися вперед і досягати Незалежності. Вона настільки глибоко закорінена в нашому народі, що, можна сказати, є частиною нашого генетичного коду. Це єднає нас у бажанні жити вільно, у любові до рідної землі, мови та традицій.
Нехай нас завжди об’єднує любов і небайдужість до рідної України та нашого краю, адже саме ми спільними зусиллями маємо кожного дня, кожного року творити новітню історію заради наших батьків і дітей. Віримо в нашу перемогу, в наших воїнів, в силу нашого духу! Нехай наша батьківщина цвіте і розвивається. Ми українці - і пишаємося цим!
Шануємо кожного воїна, який сьогодні боронить наші кордони, виборює нашу незалежність, ціною власного життя.
Пам’ятаємо кожного полеглого героя, який віддав своє життя, за нас з вами, за наше майбутнє, за Україну. Слава Україні! Героям слава!
Історія свята
Перший День Незалежності
Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами. Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації. Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України": "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України". 17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних. І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: "16 липня — День незалежності України" (статті 73). Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.
Шлях до 24 серпня
Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад. Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці. Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України. На референдум винесли одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за. І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову "Про День незалежності України". Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначаємо 24 серпня.
Підготувала: Ольга КОВАЛЬОВА
Comments