29 серпня — День пам’яті захисників України

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули, боронячи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 2019 року № 621/2019, щорічно 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України.

Цей день — не просто дата в календарі. Це день нашої вдячності, скорботи та глибокої шани людям, які віддали найдорожче — своє життя — за Україну, її свободу, незалежність і майбутнє.

Соняшник — символ пам’яті

Однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни стала Іловайська трагедія 2014 року. У серпні 2014 року українські військовослужбовці та добровольці вели запеклі бої на сході України. Під час виходу українських підрозділів з оточення поблизу Іловайська наша держава зазнала значних втрат.

Саме із цією трагедією пов’язують символ цього пам’ятного дня — соняшник. Українські воїни виходили з Іловайського оточення через соняшникові поля. Відтоді соняшник став символом пам’яті про загиблих Героїв, незламності українського народу та відродження України.

Сьогодні соняшник нагадує нам: за можливість жити, навчатися, працювати, мріяти та будувати майбутнє наша країна заплатила надзвичайно високу ціну.

Пам’ятаємо Героїв нашого коледжу

Особливо болючою є ця дата для нашої коледжанської родини. Серед тих, хто віддав своє життя за Україну, — наші студенти та випускники, наші земляки, наші Герої.

Лимар Андрій Сергійович

У бою за свободу та незалежність України, за мирне майбутнє українського народу загинув військовослужбовець Збройних Сил України, наш випускник Лимар Андрій Сергійович, 27 квітня 2001 року народження.

Його життя було пов’язане з нашим коледжем, а його подвиг назавжди залишиться частиною історії нашої освітянської родини.

Моргунов Максим Сергійович

Максим Сергійович Моргунов народився 10 квітня 1999 року на Старобільщині.

2 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, у районі населених пунктів Андріївка — Клевцове, життя воїна обірвалося внаслідок удару FPV-дроном.

Максим залишився вірним військовій присязі та до останнього виконував свій обов’язок, захищаючи Україну.

Гребенюк Денис Олексійович

Денис Олексійович Гребенюк загинув 28 червня 2025 року на рідній Луганщині, у Серебрянському лісі неподалік міста Кремінна, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну від російської агресії.

Його мужність, відданість Батьківщині та військовому обов’язку назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.

Приколота Ігор Олександрович

Старший сержант Ігор Олександрович Приколота — мужній воїн, справжній патріот України, людина з непохитною волею та великим серцем.

Він захищав Україну, брав участь у боях за Кремінну, Слов’янськ, Краматорськ. За бойові заслуги був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Ігор Олександрович до останнього залишався вірним Україні, військовій присязі та своєму обов’язку. Він віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави, проявивши мужність, самовідданість та героїзм під час виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії російської федерації на території Луганської та Харківської областей.

За особисту мужність, самовіддану службу та героїзм, виявлені під час захисту України, старший сержант Приколота Ігор Олександрович нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Лукін Назарій Петрович

Захищаючи Україну від російського агресора, під час виконання бойового завдання на Херсонщині загинув матрос розвідки Лукін Назарій Петрович.

Його життя стало прикладом мужності, відданості військовій присязі та любові до рідної землі.

Дяченко Михайло Федорович 

З початком повномасштабного вторгнення РФ добровільно став на захист України у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив номером обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки 1-го десантно-штурмового батальйону.

Загинув 20 лютого 2023 року поблизу міста Кремінна. Зазнавши поранення під час танкового обстрілу, Михайло продовжував вести вогонь та до останнього утримував позицію.

За особисту мужність, самовідданість у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, Указ Президента України № 684/2023 від 9 жовтня 2023 року).

Беседа Іван Максимович 

Служив розвідником у 54-й окремій механізованій бригаді. У 2023 році перевівся на посаду оператора БПЛА 2-го відділення ударних безпілотних систем 3-го взводу 1-ї роти батальйону безпілотних систем в/ч А0693.

Загинув 4 травня 2025 року в місті Харків.

Відзначений медаллю «За хоробрість у бою» (2022 рік) та нагрудним знаком «Хрест 54 окремої механізованої бригади» — за знищення двох одиниць ворожої техніки протягом одного дня.

Бакланова Алєся Олександрівна, позивний «Мала», — українська військовослужбовиця, старший солдат, стрільчиня 92-ї окремої механізованої бригади, учасниця російсько-української війни.

Алєся захищала Україну ще з перших років російської агресії. За мужність і героїзм була нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Її ім’я назавжди залишиться серед імен тих, хто став на захист України та заплатив за її свободу власним життям.

Пам’ять, яка живе

Ми пам’ятаємо не лише імена. Ми пам’ятаємо людей — їхні мрії, прагнення, родини, друзів, навчання, працю та нездійснені плани.

Пам’ять про загиблих Героїв — це не лише скорбота. Це наша відповідальність.

Відповідальність берегти Україну, яку вони захищали. Передавати молодому поколінню правду про російсько-українську війну. Шанувати тих, хто сьогодні продовжує боронити нашу державу. І ніколи не забувати ціну свободи.

29 серпня ми схиляємо голови перед пам’яттю Героїв.

Пам’ятаємо кожного і кожну, хто віддав життя за Україну.

Пам’ятаємо тих, хто захищав наше право жити, навчатися, працювати, мріяти та будувати майбутнє на рідній землі.

Соняшник цього дня — не просто квітка. Це символ пам’яті, що проростає крізь біль. Символ незламності українського народу. Символ України, яка живе, бореться і неодмінно переможе.

Вічна пам’ять і шана Героям України! Герої не вмирають.

Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях і в майбутньому України, заради якого вони віддали свої життя...