Голодомор в Україні: Трагедія та Пам'ять

Щороку, в четверту суботу листопада, Україна вшановує пам’ять жертв

Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947

років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.

Цього року ми вчетверте вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в

умовах війни за Незалежність України, яка супроводжується геноцидними діями

росії проти українців.

Голодомор 1932–1933 років є однією з найтрагічніших і найтемніших сторінок в історії українського народу. Це була жахлива гуманітарна катастрофа, спричинена штучно організованим радянським режимом на чолі зі Сталіним. Основною метою злочинної політики було придушення українського національно-визвольного руху та опірності селянства проти насильницької колективізації. Шляхом вилучення усіх продовольчих запасів, включно з насіннєвим фондом, радянська влада прирекла мільйони українців на голодну смерть.

Найбільше постраждали основні зернові регіони України. Точна кількість жертв досі залишається предметом дискусій, але за різними оцінками, вона сягає від 4 до 7 мільйонів осіб, переважно сільського населення. Режим не лише забрав хліб, але й запровадив каральні заходи, які забороняли селянам залишати територію голодуючих регіонів у пошуках їжі, фактично перетворивши Україну на гігантську смертельну пастку.

Тривалий час ця тема була табуйована та замовчувалася в СРСР.

Сьогодні Голодомор визнаний геноцидом українського народу понад 30 країнами світу, включаючи США, Канаду, Австралію та багато європейських держав. Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору щороку у четверту суботу листопада. Цей день є нагадуванням про незламність українського духу та єдність нації перед обличчям тоталітарного зла.

Пам'ять про Голодомор є життєво важливою для запобігання повторенню подібних злочинів проти людства в майбутньому.

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22

листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через

Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв

Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви

запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у

вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої

скорботи і віри в майбутнє.

Наталія ШПОТА

викладач історії